Не заробити, а вижити: як аграрії викручуються, щоб продовжувати працювати
Горизонт планування у воєнний час в агросекторі звузився з кількох місяців до кількох тижнів, а то і днів. Серед основних причин — брак обігових коштів, тому, як кажуть самі виробники, проблеми вирішують за мірою їх виникнення, ситуативно.
Якщо озирнутися назад, то на початку війни більшість аграріїв мали запас міцності: багато хто встиг запастися добривами, насінням, ЗЗР. Тоді ж була запроваджена програма пільгового кредитування на посівну під 0%, аграрії могли отримати пільгові кредити в межах програми «5-7-9%», а також кредити під державні гарантії. Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський зазначає, що протягом посівної-2022 понад 30 тис. господарств отримали кредити за ставками від 5 до 9% на загальну суму 38,6 млрд грн.
Кредитування не для всіх
На практиці, як зазначають виробники, за чинними програмами підтримки фінансування надходить нерівномірно, зі значними затримками, але для аграріїв, які працюють на прифронтових територіях, це чи не єдиний спосіб отримати обігові кошти.
«Фінансовий стан аграріїв у 2023 р. насамперед залежатиме від врегулювання наявних проблем із логістикою, частина з яких постала перед галуззю зовсім недавно. І безумовно, фінансовий стан аграріїв напряму залежатиме від тривалості війни, від строків розблокування роботи морських портів, забезпечення безперешкодного відвантаження сільгосппродукції з чорноморських портів України, від фінансових можливостей держави стимулювати відновлення аграрного сектору економіки та забезпечити привабливі умови для інвесторів, які виявлять бажання взяти участь у повоєнній відбудові економіки України, зокрема її аграрного сектору», — резюмує завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua