«ТАС Агро»: криза – це, в першу чергу, нові можливості та перспективи
Початок нового року – чудова нагода поговорити про плани та перспективи, а також можливість оцінити певні результати, яких вдалося досягти. Тим більше, коли минулий рік виявився надзвичайно врожайним на події, як очікувані, так і зовсім непередбачувані. Про те, як реагували на всі виклики 2020-го у департаменті продажів «ТАС Агро», агентству «АПК-Інформ» розповіла його директорка Юлія Іщенко.
– Як для українського, так і для глобального аграрного ринку загалом 2020-й став роком дефолтів. Як цей фактор вплинув на збут продукції у «ТАС Агро»? Як це вплине на систему продажів компанії в подальшому?
– Щорічно стратегія продажів продукції «ТАС Агро» орієнтована на максимальну диверсифікацію цінових ризиків. Це означає, що частину врожаю ми продаємо за форвардними контрактами із фіксацією ціни чи премії до ціни та обсягів, а залишок – на споті відповідно. Цього ж року більшою мірою завдяки професійній інтуїції ми переглянули свою стратегію в бік контрактування продукції на спотовому ринку, що, як виявилося, стало правильним рішенням і позбавило нашу компанію від потенційно можливих дефолтів за контрактами. Але навіть у випадку наявних дешевих форвардних контрактів наша компанія не розглядала б варіанти дефолту, оскільки «ТАС Агро» має розгалужену виробничу та географічну структуру, яка дозволяє компенсувати більшість погодних, економічних чи інших негараздів та ефективно й стабільно працювати. Також ми цінуємо власну репутацію надійного постачальника, який завжди виконує свої зобов’язання за контрактами, і в майбутньому ми будемо непохитно дотримуватися цього принципу.
– Чи вплинула пандемія COVID-19 на роботу вашого підрозділу, чи змінилися традиційні ринки для продажів?
– Практично як і всі компанії, з початком карантину ми були змушені перейти у віддалений режим роботи. Звісно, ми мали сумніви щодо можливості працювати у такому режимі, адже значна частина нашої роботи пов’язана з документальним супроводом усіх контрактів. Але ми швидко пристосувалися до таких умов, налагодили процеси комунікації між собою та іншими підрозділами і переконалися у тому, що для нашої команди цей виклик не став проблемою, а лише згуртував нас і дав новий досвід для вдосконалення своєї роботи. Не можу сказати, що пандемія якимось чином вплинула на наші ринки збуту. Традиційно багато продукції (кукурудза, соя) ми реалізовуємо до Китаю, ЄС, країн Африки, Азії та Близького Сходу, маючи необхідну для цього сертифікацію та якість продукції.
– На Вашу думку, наскільки гідно справилися чи справляються із ситуацією, що склалася на ринку, українські сільгоспвиробники та трейдери? Чи можна говорити про якусь подальшу трансформацію ринку, пов’язану з таким собі «дефолтним уроком» 2020 року?
– Рік виявився доволі непередбачуваним та складним як для сільгоспвиробників, так і для трейдерів. Із точки зору фундаментальних факторів усі розуміли, що при рекордних світових прогнозах виробництва та скороченні споживання нафтопродуктів на фоні поширення пандемії COVID-19 очікувати на високі ціни сільськогосподарської продукції не варто. Тому більшість виробників зазвичай ішли стандартним шляхом – контрактування частини врожаю (а деякі – навіть левової частини) за цінами, які на той час виглядали досить привабливо, враховуючи всі вищеперераховані фактори. Неможливо було передбачити такий погодний сценарій і результат урожайності, що й вплинуло на зростання ціни. Тому з точки зору виробника, який недоотримав значний відсоток урожаю і законтрактував фактично все, що виростив, на 50-100 USD/т нижче ринку, я розумію, наскільки це болісно і як би хотілося знайти із трейдерами компромісні рішення. Відповідно, багато хто пішов на репутаційні ризики, оголосивши дефолти за контрактами. Однозначно, в подальшому ця ситуація має трансформувати ринок, хоча б на предмет більш детальної акредитації виробників та внесення деяких дефолтерів до «чорних списків». Також трейдери мають проводити суворіший duediligence своїх постачальників. Трейдери вже змінюють підходи, що відчувається при особистому спілкуванні. Для «ТАС Агро» пропонують співпрацю за форвардними контрактами на постачання продукції врожаю-2021, оскільки жодних претензій до нас як надійного постачальника не мають. Але у багатьох інших сільгоспвиробників ситуація не така позитивна.
– Як загалом цінові коливання на зернову продукцію позначилися на планах реалізації сировини у сезоні-2020/21?
– «ТАС Агро» – максимально експортно-орієнтована компанія. Фактично вся наша продукція експортується, окрім соняшнику, який ми продаємо всередині країни, незважаючи на обсяги врожаю. Таким чином, лише 15% вирощеної продукції ми реалізовуємо на внутрішньому ринку. У 2021 році компанія дотримуватиметься такого самого принципу, експортуючи пшеницю, кукурудзу, сою, ріпак практично до всіх частин світу. Сподіваємося, ні пандемія, ні інші чинники не завадять реалізувати наші плани.
– Якою, на Вашу думку, буде друга половина поточного МР для українського зернового ринку?
– Однозначно друга половина МР – це стабільно період впливу на ціни погодного ралі. Всі уважно слідкують за збиральною та посівною кампаніями в Південній Америці, а також станом перезимівлі в країнах-виробниках Північної півкулі. І цей рік не виняток. Також великий вплив має і геополітика, яка цього року багата на події. Щодо цінових тенденцій ми очікуємо на продовження буліш-тренду або як мінімум їхній стабільно високий рівень. Ще на вартість зерна може вплинути позиція Китаю, адже якщо там поповнюватимуть держрезерви та активно розвиватимуть м’ясне тваринництво, то ціни зростатимуть. Звичайно, ці фактори дозволять компенсувати понесені втрати від недоотримання врожаю та вийти на планові показники ефективності нашої діяльності.
– Не менш цікаво складається ситуація в олійному сегменті. Як Ви можете охарактеризувати поточний сезон-2020/21 для вашої компанії?
– Олійні культури в структурі нашого виробництва займають меншу частину. Посівні площі під соєю ми скоротили на користь кукурудзи, а також знову ввели в структуру ріпак. Соя традиційно у нас сертифікована для експорту до Китаю, це для нас преміальний ринок. Щодо соняшнику, то ми уже 5 років практикуємо та щорічно збільшуємо посівні площі під вирощування високоолеїнового соняшнику. Якщо сою ми в основному реалізовуємо на споті, то соняшник частково контрактуємо із фіксацією премії за олеїнову кислоту за форвардами. Пандемія разом зі збільшенням площ вирощування позначилися на попиті та фактично зрівняли цього сезону ціну на звичайний та високоолеїновий соняшник.
– Поділіться Вашими очікуваннями щодо подальшого розвитку олійного ринку України.
– Загалом, ринок олійних культур є дуже динамічним і непередбачуваним. Але із впевненістю можна констатувати, що значний попит на соняшникову олію у світі підтримуватиме ціни на високому рівні. Після прийняття «соєвих та ріпакових правок» багато виробників скоротили площі вирощування під цими культурами, і дана тенденція тривала навіть після скасування правок на користь кукурудзи та соняшнику. Вважаю, що найближчий сезон все ще продовжить цей тренд, оскільки зміна структури виробництва – це не простий, а тривалий і затратний процес. Проте цінові тенденції та скасування правок уже дають поживу для роздумів і розрахунків щодо повернення в ринок сої.
– Як Ви оцінюєте пропозицію депутатів знизити ставки ПДВ для сільгоспвиробників із діючих 20% до 14%? Як це вплине на роботу «ТАС Агро» та інших українських агрокомпаній? Хто, на Вашу думку, виграє у разі остаточного прийняття цього рішення, а хто, навпаки, програє?
– На даний час однозначного розуміння мети зниження ставки ПДВ немає: інформація щодо обґрунтування ефективності введення подібних змін наразі відсутня. Для нас як товаровиробників ускладниться робота, пов’язана з подачею бухгалтерської звітності, бо на деякі послуги та товари ставка залишиться 20%. Це може стати причиною технічних помилок і призвести до додаткових перевірок контролюючими органами. Підприємства платитимуть менше податкового кредиту до бюджету. Тому і виникає запитання, що від цього отримає держава? Адже задля досягнення задекларованої мети часткового зниження ставки ПДВ недостатньо. Необхідно запроваджувати системні, комплексні механізми підтримки та регулювання аграрної галузі.
– Враховуючи всі фактори 2020 року, які мали суттєвий вплив на діяльність вашої компанії, чи якось кардинально зміниться структура виробництва та реалізації с/г продукції у «ТАС Агро» у 2021 році? Поділіться планами на поточний рік.
– Наразі ми не розглядаємо кардинальних змін у сівозміні, можливо, незначно переглянемо площі під соєю у бік збільшення. Так, посівні площі загалом збільшаться завдяки укрупненню земельного банку (тепер ми маємо землі і в Херсонській області), з’являться нові виклики для нашого виробничого відділу в роботі на поливних полях. Також ми збережемо загальну тенденцію збільшення площ під сівбу кукурудзи як однієї з найбільш маржинальних культур.
– На завершення бесіди скажіть, з якими новими поглядами на ведення с/г діяльності в кризових умовах-2020 Ви особисто та команда компанії «ТАС Агро» розпочали 2021 рік?
– Найбільшим відкриттям 2020 року для нас стала можливість якісно та ефективно працювати в кризових умовах. Ми стали тісніше комунікувати з нашими регіональними співробітниками завдяки відкритим для себе онлайн-платформам, візуалізувалися між собою та зблизилися. Тепер ми точно знаємо, як налагодити робочі процеси у віддаленому режимі таким чином, щоб система працювала, і найголовніше – зрозуміли, що вона дійсно ефективно працює. Вважаю, що навіть після завершення пандемії онлайн-наради стануть традиційним засобом комунікації у компанії. Також у холдингу відбулася значна оптимізація та діджиталізація процесів діяльності в цілому. Криза – це, в першу чергу, нові можливості та перспективи. З огляду на 2020 рік можу констатувати, що наша команда стала сильнішою. Дуже важливо розглядати проблему не як проблему, а як можливість перетворення її на новий досвід. Це завжди гарна нагода.