22.05.24

ТАС Агро змінює підхід до роботи. Інтерв'ю з генеральним директором компанії Олегом Заплетнюком

Агрокомпанія «ТАС Агро» хоче за три роки наростити банк землі на 20 тис. га, оголосила про переформатування, змінила гендиректора і на 80% оновила керівний склад, а також прийняла нову стратегію розвитку. В чому причина? Які завдання ставить перед собою і як вирішує проблеми? Про це Latifundist.com розпитав в інтерв’ю з новим СЕО компанії Олегом Заплетнюком.

Курс на ефективність

Latifundist.com: Чому виникла необхідність кардинального оновлення діяльності компанії?

Олег Заплетнюк: До  2022 року ринок пробачав неефективність. Коли в тебе кукурудза по $260 і $15/т логістика в порт, ти можеш почувати себе абсолютно спокійно. Але ситуація змінилася. І тепер, щоб бути ефективним, ви маєте стабільно вирощувати врожай з контрольованою собівартістю. Незалежно від погодних умов. Якщо ви це навчилися робити, будете ефективно працювати та матимете позитивний результат. Якщо не можете цього робити, буде волатильність. Тому завдання компанії —мати стабільний результат.

Latifundist.com: Яким чином ви плануєте досягти цієї мети? 

Олег Заплетнюк: Шляхом повного перезапуску компанії, починаючи з технологій і закінчуючи побудовою бізнес-процесів, оновленням команди, зміною підходів до виробництва, інвестицій, того, як ми рухаємося в розрізі культур. Ми не цілимось зараз на надзвичайні результати по основних культурах, ключовий чинник — ефективність роботи та стабільний результат.

Latifundist.com: Яким культурам нині віддаєте перевагу?

Олег Заплетнюк: Ми зменшуємо площі під кукурудзою на користь олійних — ріпаку та соняшнику. Кукурудза — це великий вал, значні витрати на азотні добрива, доробку, логістику. Порівняно з минулим роком, ми скоротили кукурудзу відсотків на 30. Повністю відмовилися від її вирощування на Південному кластері. Натомість, максимально збільшили посіви ріпаку, хоча осінь була сухою і ми змогли з запланованих 12 тис. га посіяти лише 9. Але цього року ріпаку буде більше. Багато посіяли соняшника, близько 17 тис. га, та сої — 16 тис. га.

Відхід від шаблонів

Latifundist.com: Ви маєте чотири кластери в різних куточках України. Як це впливає на процес виробництва?

Олег Заплетнюк: Наша компанія обробляє  понад 80 тис. га у Чернігівській, Сумській, Київській, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській та Волинській областях. До 2024 року в компанії була дещо шаблонна система підходів до технології у всіх областях. Сьогодні ми ділимо їх на зони недостатнього зволоження, достатнього та доброго зволоження. Вінниччина і Чернігівщина — це зона доброго зволоження, Кіровоградщина і Миколаївщина — недостатнього, Київщина — достатнього.

Latifundist.com: Очевидно, ці фактори впливатимуть на технологію обробітку землі?

Олег Заплетнюк: В зоні недостатнього зволоження плуга не буде. І рихлення не буде як такого. Там буде вертикальний обробіток і прямий посів сівалкою Horsch Focus. У центрі, на заході і півночі рихлитимуть під кукурудзу та соняшник. Під кукурудзу буде глибоке рихлення лаповими агрегатами. Під сою після кукурудзи — диско-лаповий обробіток. Посів пшениці, посів ріпаку — Strip-till.

Latifundist.com: Тобто ви відмовляєтеся від класичної оранки?

Олег Заплетнюк: Ви знаєте, що Європейський Союз на законодавчому рівні до 2030 року забороняє оранку як таку взагалі? І це не дивлячись на те, що, наприклад, в німців немає проблем з вологою. Оранка — це надлишковий елемент виробництва, який вимагає додаткової техніки, додаткових проходів після того, як ми її зробили.

В Україні уже навіть у Чернігівській області дуже часто в липні-серпні умови незадовільні для оранки. Сухо. Необхідно максимально швидко та якісно проводити технічні операції, щоб консервувати вологу. З цим були проблеми, оскільки техніка була застаріла, малопродуктивна. Агробізнес це технологічне виробництво і тут надзвичайно важливо проводити усе вчасно в найкоротші терміни, раніше було нормою сіяти кукурудза місяць… Цю проблему вдалося вирішити за допомогою зміни технології та оновлення технічного парку.

Техніка: потужність і багатофункціональність

Latifundist.com: Що вирішили придбати і скільки інвестували у новий технопарк?

Олег Заплетнюк: Оновили лінійку тракторів John Deere від 340 до 410 к.с., сучасні багатофункціональні культиватори Bednar Versatill, нові сівалки Horsch Focus та Vaderstad Tempo, розкидачі мінеральних добрив Amazone, дисколапові агрегати Horsch Tiger, глибокорозпушувачі Bednar Terraland, агрегати вертикального обробітку Salford RTS та Case True Tandem. На нову техніку в межах оновленої стратегії на 2024-2026 роки передбачено $15 мільйонів інвестицій цього року, $10-12 мільйонів — наступного та 2026 року. До 2026 року є план повністю оновити тракторний парк, парк причіпної техніки.

Latifundist.com: Якими міркуваннями ви керувалися при виборі нової техніки?

Олег Заплетнюк: Обирали моделі причіпної техніки з урахуванням багатофункціональності, щоб була можливість застосовувати її впродовж всього сезону та рівномірно навантажити тракторну техніку.

Latifundist.com: Оскільки ваші кластери розкидані по всій Україні, як ви забезпечуєте новою технікою кожен з них?

Олег Заплетнюк:  Зараз поки що техніка рухається від кластеру до кластеру за допомогою тралів. В цьому році в нас жодного найманого трактора з сівалкою немає і, я сподіваюся, не буде. Орендуємо тільки комбайни. По стратегії в нас 20% власних комбайнів, 80% — найманих.

Для того, щоб оновити всю техніку в компанії, треба не менше $50 млн інвестувати в один рік. Це не так просто. Тому все проходить поетапно. Західний і Північний кластери, на сьогодні найбільш оновлені, оскільки EBITDA на цих кластерах найвища, окупність інвестицій — найкраща. Наступний кластер буде — центр, Київщина паралельно з півднем.

Розбудова якірних об’єктів

Latifundist.com: Що робите зі старою технікою?

Олег Заплетнюк: На кластері в 20 тис. га раніше могло бути п’ять тракторних бригад. В компанії на 80 тис. га 300 вітчизняних тракторів. Це не зовсім про ефективність. Тому ми вирішили створити на кожному кластері центральний якірний об’єкт. На ньому будуть зосереджені і тракторна бригада, офіс, склади під ТМЦ, заправна станція, ангари під техніку. Тож вилучені від продажу неліквідів кошти реінвестуємо в розбудову якірних об’єктів.

Latifundist.com: Ви казали, що в межах модернізації передбачається оновлення персоналу. Як це відбувається? 

Олег Заплетнюк: Основний запас потужності компанії — це люди, їхній рівень знань, вмінь та досвіду. Бо ми не на заводі, де можна налаштувати станок і слідкувати за роботою по датчиках. В агро жодна система не приймає рішення без людини. Тож в нас досить активно переформатовується команда.

80% топ-менеджменту — це нові люди. На кластерах призначені нові директори, оновлений склад агрономічної служби. Віднедавна системно проводимо навчання механізаторів, агрономів, в тому числі із залученням іноземних експертів. Це еволюційний процес. Не було такого, що ми прийшли й сказали: «Все! Сьогодні ми всіх звільняємо!». Просто, той темп, який компанія набрала і ті підходи, які були змінені, багато хто не прийняв.

Latifundist.com: Чому, на вашу думку, так сталося?

Олег Заплетнюк: Ми ніяких надзавдань не ставимо. Але є задачі — техніка має працювати цілодобово, з’являється Cropio, агрономічній службі треба розпочати скаутинг. Багато хто до цього просто був не готовий. Крім того, в нас відбувається децентралізація.

Наприклад, тепер технологічні карти не спускаються просто зверху. Агрономи, які працюють на кластерах, беруть участь у їх складанні, а тому мають бути готовими взяти на себе відповідальність і бути компетентними. Закупівлю ми децентралізовувати не будемо, але підготовку технологічних карт, технологій ми точно будемо давати на місця.

Плани на власну переробку є. Але обережні

Latifundist.com: В зв’язку з ускладненням логістики багато аграріїв стали більш уважно дивитися на переробку. Чи ця тенденція розповсюджується і на «ТАС Агро»?

Олег Заплетнюк: Думаємо про олійноекстракційний завод і про виробництво біоетанолу.  Тому що насправді ключова проблема в Україні — це кукурудза, якої багато. Ви її не можете повністю викинути з сівозміни і, враховуючи великий вал і здорожчання логістики, варто задуматися про переробку.

В України є квота на експорт в Європу 100 тис. т біоетанолу.  Я думаю, на законодавчому рівні, якщо будуть з’являтися нові підприємства, цю квоту можна збільшити. Але сума інвестицій тільки для того, щоб вертикально інтегрувати наші олійні, має бути в районі $50 млн. На сьогодні є певна пересторога: інвестувати у великий об’єкт під час війни небезпечно.

Latifundist.com: Поки не маєте власних потужностей, як вирішуєте питання переробки? Хто ваші партнери?

Олег Заплетнюк: В нас немає переробних потужностей для олійних, але є партнер, з яким ми уклали давальницьку угоду. Ми їм привозимо ріпак, соняшник, забираємо олію і вона у флексітанках відправляється, наприклад, в Індонезію. Соняшникова олія йде більше на Китай.

Цього року ми збільшуємо площі під цукровим буряком. Минулого року переробляли його на потужностях «Укрпромінвест-Агро». Вони дають на вибір: можете продати цукор через них (вони щоденно роблять апдейт по ціні), або забрати цукор і продавати самостійно. В нас була гібридна схема. Ми частково розрахувалися з пайовиками, частково продали на внутрішньому ринку.

Latifundist.com: Тваринництво також є одним з способів переробки і збільшення доданої вартості. В структурі «ТАС Агро» є молочнотоварні ферми. Як ви плануєте розвивати виробництво молока в рамках нової стратегії?

Олег Заплетнюк: Зараз молочна ферма працює в структурі кластеру. І це тягне за собою певні негативні моменти. Коли молочно-товарні ферми  в межах кластеру, заготівля кормів іде за залишковим принципом. А від того, що їдять корови, дуже сильно залежать надої. Щоб цей бізнес працював якісно, всі мають бути зацікавлені в якісних кормах. Тому ми виводимо тваринництво в окремий бізнес-напрямок.

Логістичне питання

Latifundist.com: З огляду на головне завдання нової стратегії — стабілізацію, яка ланка в цьому процесі є найбільш змінною, непередбачуваною, складною?

Олег Заплетнюк: Логістична. Те, що західний кордон є спасінням для України, — це міф. Україна через західний кордон навіть у минулому сезоні експортувала від 7 до 10% всіх зернових. Ті всі «сухі порти» — не вихід. Хіба що ти територіально на самому західному кордоні і в тебе на кордоні стоїть термінал, який перевантажує на вузьку колію. Оце може рахуватися. Наші кластери, навіть західний, логістики до західного кордону не мають.

Latifundist.com: Але якщо велика вода не працює, то і сухі порти вихід, чи не так?

Олег Заплетнюк: В стратегії продажів є різні сценарії. Ідеальний — коли велика вода, Дунай і залізниця працюють. Другий сценарій — коли велика вода працює, не працює Дунай чи навпаки.

Latifundist.com: В  структурі вашого холдингу є компанія «ТАС-Логістік». Чи дає вам ця обставина логістичні переваги?

Олег Заплетнюк:  «ТАС-Логістік» має на балансі 1800 вагонів. Але ми з нею працюємо на ринкових умовах. Якщо на тендері вона дає гарну ціну, укладаємо угоду, якщо ні, — залучаємо іншого перевізника. Нам вдалось вибудувати партнерські та досить конкурентні відносини!

Latifundist.com: Чи не думаєте про власний флот?

Олег Заплетнюк: Ми розглядаємо згідно стратегії продажів різні варіанти. Але сказати, що ми купуємо свій флот, то, напевно, ні.

Latifundist.com: Традиційне питання: які плани на найближче майбутнє?

Олег Заплетнюк: Є плани наростити банк землі на 20 тис. га за наступні три роки. Будемо укрупнювати основні кластери —західний і центральний, або сформуємо новий великий кластер в зоні достатнього зволоження. Скажімо, на західній Україні. Вже вдалося ввести в операційне управління перші  2,5 тис. га. Рухаємося далі. Придивляємось до нових активів.

До кінця цього року, думаю, план плюс 10 тисяч ми реалізуємо. Є також в проєктах побудова насіннєвого заводу і поливних ділянок гібридизації кукурудзи та соняшника.

Віолетта Громова, Latifundist.com